
Івана Малиша читачі знають і як прозаїка, і як публіциста, і як автора науково-популярних статей. Зокрема в "Проміні" (районна газета Краснокутщини) друкувались його новели й оповідання: "В той перший день миру", "Добридень, мамцю!", "Артисти театру", "Спасибі вам, мамо і тато!", "Мармелад", "Шантаж", "Коржик" та інші, а також науково-фантастичне оповідання "Під знаком співдружності". Були опубліковані публіцистичні матеріали: "Пан, добродій, товариш", "Заради здоров'я людей", "Виховувати на традиціях народу", "Інакше не може бути" тощо.
Автором створена своєрідна шевченкіана, десь понад тридцяти статей про Тараса Шевченка: "На тарасовій кручі", "Перечитуючи Кобзаря", "Шевченко-прозаїк", "Шевченко і пісня", "Шевченко-художник", "Повернення Шевченка в Україну" тощо. Одні з них друкувалися в "Проміні", інші в "Коломацькому краї" чи "Сільських новинах" (м.Валки).
Чимало віршів Івана Малиша присвячено рідній мові і пісні. Зокрема на цю тему в "Промені" були видруковані статті" "Мова - голос народу", "Наша дума, наша пісня, не вмре, не загине", "Основа духовного життя", "Наше багатство, краса і сила", "І знову про нашу мову" та інші. Всього написано близько двох десятків.
Популяризуючи українських письменників І.Малиш опублікував у різних виданнях статті: "Над берегами вічної ріки" (до 60-ти річчя поетеси Олени Костенко), "Неповторність" (про Гирорія Тютюнника), "Так народилася пісня" ("Копав-копав криниченьку", яка стала народною), "Людина з легенди" (Василь Єрошенко, який став класиком японської культури, він же український письменник), "Легендарна піснетворка Маруся Чурай", "Пам'ятники літературним героям" та багато інших.
З опублікованих науково-популярних статей назвемо хочаб кілька: "Подих космосу", Осяяння", Зі мли тисячолітть", "Віщі сни" тощо.
З опублікованих назвемо рецензії І.Малиша на книги Леоніда Павленка, автора роману "Терен в цвету" та книг "Цілющі скарби землі" та "Його дивосвіт", на збірку оповідань та новел "Берегиня" Василя Скуратівського, на книгу Віктора Гамана "Красний Кут" та інші.
Великий резонанс мали його публікації в "Коломацькому краї": "Роздуми над прочитаним", "Маруся Чургай, Роксолана та інші", "Українські жінки в умовах коммуністичного режиму", "Кремлівська авантюра або Афганське пекло", "Історія застерігає", " В ім'я рідної культури", "Вони билися за україну" тощо.
На слова І.Малиша композиторами створено близько 50 пісень.
По його творчість була передача по українському телебаченню, В.Гаман в журналі 2Віче" (орган Верховної Ради України) опублікова есе "Грай, Мамай. Штрихи до творчого портрета Івана Малиша", яке згодом ввійшло до книги "Валківські верби", а М.Солонцевий видрукував у газеті 2Коломацький край" та "Слобідський край" чималу статтю "Іван Малиш: "І мушу я відпрацювати за те що на світі живу".
Про творчість І.Малиша, як поета і художника неодноразово в "Промені" обзивався своїми відгуками і рецензіями І.Юхно, зокрема в статті "нга струнах днів" (3 квітня 1972 року), "До зірок через терни" (зо червня 1992 року) і ін.
Назвемо ще бодай кілька статей-рецензій: М.Шалата (м.Дрогобич) "На поетичних струнах"(газета "Зоря Полтавщини), М.Тернавський (м.Полтава) "Серце на гатах" (газета "Друг читача"), Є.Титикайло "З домою про ровесників" ("нафтовик Борислава"), Л.Барабан "З чистих джерел життя" (Вінниця), М.Кукса "Збірка віршів нашого земляка" (Краснокутськ) та багато інших.